Заходи щодо безпечної поведінки в інтернеті та кібербезпеки
Нормативно-правова база:
Закон України " Про національну безпеку України"
Закон України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України"
Указ Президента України " Про Стратегію кібербезпеки"
Конвенція РЄ про кіберзлочинність
Корисні посилання:
Казка про золоті правила безпечного інтернету
Відео про медіаграмотність
33 поради з кібербезпеки
Основні правила власної кібербезпеки для дитини
Кібербезпека дитини
Лекція з кібербезпеки. Основи кібербезпеки для дітей
Урок "Кібербезпека та інформаційна безпека"
Мультфільми про кібербезпеку
Хто збирає дані моїх дітей і як вони використовуються?
Чи безпечно розміщувати фотографії моєї дитини в Інтернеті?
Що мені робити, коли інші люди публікують фотографії моєї дитини в Інтернеті без моєї згоди?
В якому віці діти повинні розпочинати знайомство з Інтернетом?
Наскільки безпечні "розумні іграшки?
Чи потрібно використовувати батьківський контроль для своїх дітей в Інтернеті?
Чи справді незнайомці та педофіли є найбільшою загрозою для дітей в Інтернеті?
Як я можу переконатися, що конфіденційність даних моєї дитини захищена, коли її вчитель використовує цифрові інструменти для навчання?
Як я можу перевірити, на що моя дитина підписалася в Інтернеті?
Як захистити конфіденційність дитини в Інтернеті?
Що робити, якщо я підозрюю, що пристрій моєї дитини зламали?
Який пароль є безпечним в Інтернеті?
Приватність у Telegram
Приватність у Tiktok
Приватність та безпека в Instagram
Як контролювати те, хто може надсилати вам повідомлення?
Як налаштувати приватність акаунту в Instagram?
Приватність у Facebook
ПОРАДИ ДЛЯ ДІТЕЙ.
1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи, свої паролі.
2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
4. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
5. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
6. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
7. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
8. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.
ПОРАДИ БАТЬКАМ.
1. Розташуйте комп'ютер вашої дитини в місці загальної доступності: їдальні або вітальні. Так вам буде простіше стежити за тим, що роблять діти в Інтернеті.
2. Звертайте увагу на те, які сайти відвідує дитина. Якщо у вас маленькі діти, знайомтеся з Інтернетом разом. Якщо у вас діти старші, поговоріть з ними про сайти, які вони відвідують, і обговоріть, що припустимо, а що ні у вашій родині. Список сайтів, які відвідує дитина, можна знайти в історії браузера . Крім того, ви можете скористатися інструментами блокування небажаного контенту, такими як, наприклад, безпечний пошук Google або безпечний режим на YouTube.
3. Розкажіть дітям про безпеку в Інтернеті. Ви не зможете весь час стежити за тим, що вони роблять в мережі. Їм необхідно навчитися самостійно користуватися Інтернетом безпечним і відповідальним чином.
4. Використовуйте налаштування конфіденційності та управління доступом до вашого розташування. На YouTube, Blogger, в соціальних мережах і на багатьох інших сайтах користувачі можуть розміщувати власний контент. Зазвичай автору надається можливість обмежити доступ до особистого блогу, фотографій, відео та інформації в профілі. Особливо важливо обмежувати доступ до таких даних, як ім'я, адреса або номер телефону, які дитина розміщує на загальнодоступних сайтах.
5. Зберігайте паролі в таємниці. Нагадуйте дітям, що паролі не можна нікому повідомляти. Також необхідно, щоб для дітей стало звичкою знімати прапорець «Запам'ятати мене» при вході в свій акаунт з комп'ютерів, встановлених, наприклад, у школі, Інтернет-кафе або бібліотеці.
6. Не довіряйте незнайомцям. Поясніть дітям, що не слід призначати особисті зустрічі з людьми, з якими вони познайомилися в Інтернеті, і повідомляти їм особисту інформацію, тому що незнайомці можуть видавати себе за когось, ким вони насправді не є.
7. Встановіть захист від вірусів. Використовуйте і регулярно оновлюйте антивірусне програмне забезпечення. Навчіть дітей не завантажувати файли з файлообмінних сайтів, а також не приймати файли і не завантажувати вкладення, що містяться в електронних листах від незнайомих людей.
8. Навчіть дітей відповідальної поведінки в Інтернеті. Пам'ятайте золоте правило: те, що ви не сказали б людині в обличчя, не варто відправляти йому по SMS, електронною поштою, в чаті або розміщати у коментарях на його сторінці в Мережі.
9. Оцінюйте Інтернет-контент критично. Те, що міститься в Інтернеті, не завжди правда. Діти повинні навчитися відрізняти надійні джерела інформації від ненадійних і перевіряти інформацію, яку вони з находять в Інтернеті. Також поясніть дітям, що копіювання і вставка змісту з чужих веб -сайтів можуть бути визнані плагіатом.
10. Отже, Інтернет-залежність є актуальною проблемою, дослідження якої зумовлене запитами суспільства, що пояснюється швидким темпом ро звитку комп’ютерних технологій, отриманням вільного доступу все більшої кількості людей до Інтернету. Але якщо батьки разом зі своїми дітьми будуть дотримуватись правил «Безпечного Інтернету» можна уникнути багатьох проблем.
І, наостанок, не зайвим буде за пам’ятати чи занотувати телефон Національної «гарячої лінії» з питань запобігання насильству та захисту прав дітей від Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» - 0 800 500 33 5 або 386, де ви зможете отримати:
1. ПОРАДИ ТА ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС КОРИСТУВАННЯ ІНТЕРНЕТОМ.
2. ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ.
3. ПОПЕРЕДЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ТА МОЖЛИВІСТЬ ОТРИМАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ.
4. ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ЩОДО ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ.
5. ДОПОМОГА У ВИПАДКАХ ЧИ ЗА УМОВИ ПІДОЗР ЩОДО ЗАГРОЗИ ДІТЯМ ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ.
РОЗДУМИ ДЛЯ БАТЬКІВ...
Цифровий героїн: як екрани перетворюють дітей на психотичних наркоманів
Сюзан купила своєму шестирічному синові Джону iPad, коли той був у першому класі. «Я подумала, чому б йому не навчитися таким речам?» - розповіла вона мені під час сеансу терапії.
У школі у Джона використовують цифрові пристрої у всіх молодших класах, і вчитель за сучасними технологіями захоплювався навчальними перевагами пристроїв, тому Сюзан хотіла зробити так, як краще для її русявого сина, який любив читати і грати в бейсбол.
Вона почала дозволяти Джону грати в навчальні ігри на iPad. Якоїсь миті він відкрив для себе Minecraft, який, за словами вчителя з технологій, був «щось на кшталт електронного Lego». Згадавши, як здорово в дитинстві було грати із пластиковими детальками, Сюзан дозволила своєму синові грати у Minecraft щодня.
Спочатку вона була задоволена. Джон виглядав залученим до творчих ігор і досліджував кубічний світ гри. Вона помітила, що гра не була схожа на те Lego, яке вона пам'ятала – їй не доводилося вбивати тварин і знаходити рідкісні мінерали для виживання та переходу на наступний рівень. Але Джону подобалося грати, і в їхній школі навіть був клуб любителів Minecraft, тому що могло статися поганого?
Але Сюзан не могла не помічати змін у поведінці Джона. Він все більше зосереджувався на грі, втрачав інтерес до бейсболу та читання, відмовлявся виконувати хатню роботу. Іноді, прокинувшись уранці, він розповідав, що бачить кубики вві сні.
Хоча це турбувало її, вона думала, що в її сина просто бурхлива уява. У міру того, як його поведінка продовжувала погіршуватися, вона намагалася забрати у Джона гру, але той реагував на це з люттю. Його напади були такі серйозні, що вона здалася і вмовляла себе, що все це відбувається «в освітніх цілях».
Але якось вона зрозуміла, що трапилося щось погане.
«Я зайшла до його кімнати, щоб відвідати його. Він повинен був спати – і я страшенно злякалася…»
Вона побачила сина, що сидить на ліжку, з широко розкритими червоними очима, що дивляться в нікуди, а його iPad лежав поряд з ним. Він ніби впав у транс. У паніці Сюзан почала трясти дитину, щоб вивести її з цього стану. Вона збентежилася і не могла зрозуміти, як її колись здоровий і щасливий хлопчик так підсів на гру, що ввів себе в кататонічний ступор.
Є причина в тому, що батьки з технічною освітою ставляться до технологій із найбільшою підозрою. Стів Джобс був налаштований проти використання його дітьми технологій. Директори та інженери Кремнієвої долини віддають дітей у нетехнологічні школи Уолдорфа. Засновники Google Сергій Брін та Ларрі Пейдж навчалися у не-технічній школі Монтессорі, як і творець Amazon Джефф Безос та засновник Вікіпедії Джиммі Уельс.
Багато батьків відчувають, що екрани, які світяться скрізь, негативно впливають на дітей. Ми бачимо напади люті у відповідь на позбавлення доступу до пристроїв, втрату концентрації в той час, коли діти не зазнають постійної стимуляції з боку пристроїв. Також діти впадають у нудьгу, апатію, втрачають інтерес до всього, якщо вони не «підключені».
Насправді все ще гірше.
Наразі вже відомо, що айпади, смартфон та іксбокси є однією з форм цифрового наркотику. Недавні дослідження сканів мозку показують, що вони впливають на лобову частку кори головного мозку – контролюючу дофамінову систему, що відповідає за винагороди, увагу, короткочасну пам'ять – так само, як кокаїн.
Подібні технології так сильно збуджують мозкову діяльність, що в організмі підвищується рівень дофаміну – нейротранмситтера, який відповідає за винагороду, що бере участь у формуванні залежності.
Саме через такий ефект залежності доктор Пітер Вайбрау [Peter Whybrow], директор факультету неврології в Університеті Каліфорнії в Лос-Анджелесі (UCLA), називає екрани «електронним кокаїном», а китайські дослідники звуть їх «цифровим героїном». Доктор Ендрю Доан [Andrew Doan] керівник відділу досліджень наркотичної залежності для Пентагону та флоту США – досліджував залежність від комп'ютерних ігор – і називає ігри та гаджети «цифровою фармакеєю» (pharmakeia, грец. Φαρμακεία – ліки чи наркотик).
Мозок вашої дитини, що грає в Minecraft, виглядає так само, як мозок під наркотиками. Не дивно, що нам так складно відірвати дітлахів від екранів, і діти так дратуються, коли їхня гра з гаджетами переривається. Сотні клінічних досліджень показують, що гаджети збільшують депресію, запальність та агресію і можуть призвести до психотичних наслідків, за яких гравець втрачає зв'язок з реальністю.
У моїй клінічній роботі з більш ніж тисячею підлітків за останні 15 років я виявив, що стара аксіома «грам запобігання коштує кілограма лікування» особливо має рацію у випадку залежності від гаджетів. Коли дитина переступає межу залежності, вилікувати її буває дуже складно. Я стикався з тим, що лікування залежних від героїну і метамфетаміну проходить легше, ніж у випадку з гравцями, що загубилися в матриці, або дітьми із залежністю від соціальних мереж.
Згідно з звітом від 2013 року від Американської педіатричної академії, діти віком від 8 до 10 років проводять по 8 годин на день із цифровими носіями інформації, а підлітки – по 11 годин на день перед екраном. Кожна третя дитина користувалася смартфонами або планшетами до того, як почала говорити.
З метою популяризації інформаційної та медійної грамотності наші партнери, БО «Smart Angel», створили розважально-просвітницький канал у TikTok – «Fake.Busters /Мисливці за фейками». Ініціатива здійснюється за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії. З часу створення каналу у грудні 2024 року розміщені на ньому відеосерії зібрали близько 2 мільйони переглядів і понад 115 тисяч реакцій аудиторії. Серед тем на каналі пропонуються такі: як вберегти свої персональні дані; як розпізнати шахрайство, ботів, вигаданий та маніпулятивний контент; анонімні авторитети з інтернету як ненадійне джерело інформації та інші. Вдалим виглядає формат коротких відео-скетчів з акторами: у кожній серії герої потрапляють в різні життєві онлайн-пастки, сумніваються в інформації із соціальних мереж і намагаються розібратися, як слід реагувати на очевидне шахрайство, цькування, маніпуляції та фейки. Канал доступний за посиланням: https://www.tiktok.com/@fake.busters. Такий просвітницький ресурс допоможе підвищити чутливість українських підлітків до спотвореного контенту, що є однією з категорій індексу медіаграмотності за концепцією Лена Мастермана.